посвідчити
Смотреть что такое "посвідчити" в других словарях:
посвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… … Український тлумачний словник
посвідчення — я, с. 1) Дія за знач. посвідчити. 2) Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить стислі відомості про кого небудь; посвідка. •• Посві/дчення про відря/дження документ, що дається особі, яка виїжджає кудись для виконання якого… … Український тлумачний словник
посвідчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до посвідчити. || посві/дчено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
свідчити — (про що бути доводом чого н.), підтверджувати, підтвердити (що), демонструвати (що), у[в]казувати, у[в]казати (на що), говорити (про що), засвідчувати, засвідчити (що, про що), посвідчувати, посвідчити, показувати, показати (що) … Словник синонімів української мови
засвідчувати — засвідчити (юридично оформляти печаткою й підписом документи, підтверджуючи їх правдивість), посвідчувати, посвідчити … Словник синонімів української мови
вилегітимуватися — Вилегітимуватися: Вилегітимуватися: засвідчити документально свою особу [21;IV] засвідчити особистість [47] показати документи [20;III] Оскільки документи бувають різні, то й вилегітимуватися краще пояснити замість «показати документи» (486)… … Толковый украинский словарь
присвідчувати — ую, уєш, недок., присві/дчити, чу, чиш, док., перех., діал. 1) Посвідчувати, засвідчувати. 2) Доводити, переконувати … Український тлумачний словник
